4 квітня - День створення Служби судової охорони

Перші згадки про судову охорону на теренах України сягають Козацької доби. У ті часи судді не потребували охорони, адже особисто нічого не вирішували, але виносили пропозиції на розгляд усього товариства, яке й ухвалювало остаточне рішення. Проте генеральна старшина (генеральний суддя) мав своєрідну охорону — джурів. Згодом Дем'ян Многогрішний створив гетьманську гвардію — специфічну охоронну службу, невеликий військовий загін.

У незалежній Україні час від часу в системі Міністерства внутрішніх справ існували спеціальні підрозділи міліції, на які покладалися функції з охорони й забезпечення безпеки працівників суду та судових процесів. Але після створення у 2015 році Національної поліції України ці спецпідрозділи були розформовані.

Одним із важливих елементів розпочатої у 2014 році судової реформи є створення органу, на який би покладалися завдання із забезпечення громадського порядку в судових установах, припинення проявів неповаги до суду, а також охорони приміщень суду й безпосередньо усіх учасників судових процесів.  

За останні роки стали буденними випадки замінування судів, коли занадто емоційні відвідувачі органів системи правосуддя пошкоджують майно або знищують особисті речі учасників судових процесів, навмисно зриваються судові засідання, лунають погрози на адресу їх учасників.

4 квітня 2019 року Вища рада правосуддя своїм Рішенням затвердила Положення про Службу судової охорони, чим розпочала створення цього державного органу з правоохоронними функціями.

Служба судової охорони — державний орган, що через свої підрозділи підтримує громадський порядок у суді; запобігає проявам неповаги до суду та припиняє такі прояви; охороняє приміщення й інше майно судів, органи судової влади; забезпечує державний захист суддів, працівників апаратів судів та їхніх родин, а також гарантує безпеку учасників судового процесу (ст. 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).