flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Суддя-спікер Білоцерківського міськрайонного суду поділився досвідом у здійсненні дистанційного правосуддя

11 червня 2020, 15:43

5 червня поточного року суддя-спікер Білоцерківського міськрайонного суду ВЛАДИСЛАВ ЦУКУРОВ, на запрошення Асоціації адвокатів України, взяв участь в онлайн-конференції, присвяченій електронному правосуддю.

Суддя поділився не тільки своїм досвідом, а й розповів про міжнародний.

Зазначив, що це не така вже й новела в законодавстві, оскільки і до прийняття Закону від 30.03.2020 року, активно використовувався цей процесуальний інструмент шляхом проведення відеоконференцій між судами. Втім, зазначеним Законом було передбачено можливість проведення судових засідань з використанням власних технічних засобів поза межами судів. Оголошений карантин став свого роду спусковим гачком для запровадження більш гнучких та сучасних механізмів.

Суддя навів дані оприлюднені Радою Європи, згідно з якими на континенті відсутні єдині підходи до здійснення правосуддя під час пандемії. Наприклад, в Албанії суди взагалі закриті. В інших країнах Європи, робота судів, як правило, зведена до мінімуму – розглядаються лише невідкладні справи, і то дистанційно.

Владислав Петрович зазначив, що брав участь у відеоконференції на тему дистанційного судочинства з суддями Великобританії, де колеги розповіли, що вони також стали більше використовувати дистанційні слухання, але переважно в кримінальних провадженнях. Таким чином розглядаються заяви, пов’язані з триманням під вартою «підзахисних» (так вони називають обвинувачених), видачею ордерів, направленням до медичних закладів.

Всі складні справи у Великобританії розглядаються судом присяжних. Втім, єдиного рішення, як провести дистанційний розгляд справи за участі присяжних, там доки не знайдено. Тому на час пандемії такі процеси були зупинені та зараз поступово відновлюються.

Принципи роботи в дистанційному режимі, якими поділилися британські колеги, універсальні: ретельно готуватися, тестувати обладнання, під час виступу висловлюватися стисло і по суті (детально тут:  https://drive.google.com/file/d/1L3GGJTq45EBe7GZbaxjFjfjhNb50kGCB/view).

На думку британських колег дистанційні слухання для суддів є більш виснажливими.

У США подача матеріалів до суду відбувалась онлайн і до пандемії. Але з її початком голови судів штатів видали розпорядження про особливий порядок судочинства. Майже всі провадження були відкладені до 2-х місяців. Слухання справ відбуваються у виключних випадках, тільки за згодою сторін та погодженням із суддею. На пресрелізі одного із судів штату Іллінойс, можна побачити інформацію про продовження строків розгляду справ на період від 30 до 60 днів (https://drive.google.com/file/d/1kfZajFiDO7benPbD93_aq93Nxin4blGr/view). Але місцеві адвокати повідомляють, що майже всі справи відразу було відкладено на 2 місяці.

Якщо казати про Європу, то суддя-спікер зауважив, що найменше доступ до правосуддя в період карантину обмежено в Україні. Цю інформацію повідомив Президент комітету Ради Європи з питань запобігання катуванню Микола Гнатовський.

Це очікувано та випливає із приписів статті 64 Конституції України, відповідно до якої можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Але право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, не може бути обмежене за будь-яких умов.

Суддя зазначив, що сучасна ситуація вимагає гнучкого підходу та системного аналізу як приписів законодавства України, так і рішень Європейського суду. Практика розгляду справ ЄСПЛ, що випливатимуть з поточної ситуації, ще попереду. Скоріше за все, він буде балансувати, виходячи із обставин кожної конкретної справи.

Але, вже можна орієнтуватися, наприклад, на висновки суду у справі «Сахновський проти Росії». Так, заявник у цій справі - Сергій Сахновский, був заарештований за підозрою у вбивстві свого батька та дядька. Відповідний обласний суд визнав його винним і засудив до 18 років позбавлення волі. У 2007 році Верховний Суд розглянув справу, як касаційна інстанція. Заявник просив про особисту участь в слуханнях, проте Суд вирішив, що такої необхідності немає і відеозв'язку буде досить, щоб забезпечити його ефективну участь в слуханнях. В результаті, заявник залишився в Новосибірську, в 3000 км від суду. На початку слухань Суд представив заявникові його нового адвоката, призначеного у рамках надання безкоштовної правової допомоги, який був присутнім в залі засідання Суду. Перед початком розгляду касації Суд надав їм можливість поспілкуватися 15 хвилин по відеозв'язку.

Поговоривши з адвокатом, заявник просив відкласти слухання, стверджуючи, що йому необхідно зустрітися з ним персонально. Проте, Суд прийняв рішення про негайний розгляд справи та залишив в силі висновки, що стосуються суті справи, і покарання, визначене заявнику раніше.

Європейський суд з прав людини констатував, що право обвинуваченого спілкуватися зі своїм адвокатом, не побоюючись бути підслуханими, є одним з основних вимог справедливого розгляду і випливає зі статті 6 Конвенції.  Якщо адвокат не матиме можливості розмовляти зі своїм клієнтом і отримувати від нього конфіденційні вказівки, його допомога втратить значну частину корисності, в той час, як Конвенція призначена для гарантування прав, що реалізуються на практиці.

Щодо використання відеозв’язку, Європейський суд зазначив, що ця форма участі в судовому процесі не суперечить, поняттю «справедливий і публічний розгляд», але заявнику повинна бути забезпечена можливість стежити за розглядом і бути почутим без технічних перешкод, а також забезпечене ефективне і конфіденційне спілкування з  адвокатом.

Крім того, у Суду виник сумнів, чи забезпечував відеозв'язок достатню конфіденційність спілкування. Суд зазначив, що в справі Marcello Viola заявник мав можливість говорити зі своїм адвокатом по телефонній лінії, захищенії від прослуховування.  В такому випадку заявник повинен був користуватися системою відеоконференцзв'язку, встановленої й такої, що обслуговується державою. Суд вважає, що заявник міг відчувати законне почуття незручності при обговоренні своєї справи з адвокатом.

В результаті Європейський суд з прав людини дійшов до висновку про порушення статті 6 Європейської Конвенції.

​Владислав Петрович також зазначив, що судді у своїй роботі мають право використовувати як запроваджений ДСА EasyCon, так і ZOOM, Skype. Зауважив, що за період карантину судді Білоцерківського міськрайонного суду проводили судові засідання за допомогою всіх цих програм. Особливої різниці не відчули, якість зв’язку була чудова.

Кілька слів ВЛАДИСЛАВ ЦУКУРОВ сказав про небезпеку, яку містить в собі дистанційне судочинство:

1) можливість порушення права на захист особи;

2) не всі учасники можуть адекватно брати участь у таких процесах в силу своїх психологічних та фізичних особливостей;

3) обмеження можливості у реалізації частини процесуальних прав, передбачених процесуальними кодексами;

4) можливість технічних збоїв, внаслідок яких особа може некоректно сприйняти інформацію та потім закласти це в основу своєї апеляційної/касаційної скарги;

5) ускладнення роботи суду: суддів під час розгляду справи та секретарів судового засідання, які не є фахівцями у технічній галузі;

6) складнощі розгляду справ за участі присяжних;

7) проблемний аспект - дотримання принципу гласності. В деяких західних країнах така ситуація вирішується шляхом відеозапису судового засідання та розміщенням на сайті суду відповідного посилання, або дозволу журналістам приєднатися до відеоконференції за їхніми запитами.

Суддя зазначив, що сучасні дистанційні технології, запроваджуються всюди. Карантин, звісно, закінчиться, але певні надбання залишаться, якщо після його завершення до процесуальних кодексів будуть внесені відповідні зміни. Але наскільки це доцільно? Чи в погоні за кількістю справ та економією часу не буде втрачено якості? Питання дискусійне.

Наостанок, спікер зауважив, що у будь-якому випадку, при Комітеті з питань правової політики Верховної Ради України, з метою якнайшвидшого впровадження електронного судочинства, створено робочу групу з питань цифровізації правосуддя. За прогнозами народних депутатів, диджиталізація буде завершена у 2023 році. Тож, слідкуємо, беремо участь - далі буде.

Зі змістом конференції можливо ознайомитись за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=1kMPZLSTrJs&feature=youtu.be