Окрема ухвала Білоцерківського міськрайонного суду розглянута та опрацьована

На виконання окремої ухвали судді Білоцерківського міськрайонного суду Цукурова В.П. та з метою усунення порушень чинного законодавства Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради на засіданні комісії з питань захисту прав дитини затверджено Порядок надання до суду висновку органу опіки та піклування Білоцерківської міської ради щодо розв’язання спору про позбавлення батьківських прав.

Зокрема, судом при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа – Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 встановлено, що 28.12.2018 року ОСОБА_1 звернулася до начальника Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області з заявою про надання висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБИ_3 щодо його малолітнього сина ОСОБА_4.

Також у матеріалах справи наявна заява малолітньої дитини ОСОБА_4 від 27.12.2018 року, у якій той, звертаючись до Служби у справах дітей, повідомляє, що підтримує свою матір щодо позбавлення його батька батьківських прав, оскільки той не цікавиться ним, не телефонує, не дає коштів. При цьому, на вказаній заяві міститься напис начальника відділу захисту прав інтересів дитини Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради про те, що заява підписана в його присутності і ним засвідчена.

29.01.2019 року Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області було ухвалено рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо його малолітнього сина ОСОБА_4.

Крім того, у матеріалах справи міститься відповідь начальника Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області від 15.05.2019 року на скаргу ОСОБА_3 про передчасність та незаконність прийняття вищевказаного рішення виконавчого комітету, у якій зазначено про відсутність підстав для позбавлення батьківських прав останнього. Зокрема зазначено, що раніше мати дитини зверталася до служби у справах дітей із заявою про надання їй висновку про доцільність позбавлення його батьківських прав. В даній заяві вона вказала невірну адресу проживання батька, що унеможливило об’єктивний розгляд комісією з питань захисту прав дитини питання про позбавлення його батьківських прав. Крім того, у відповіді повідомляється, що на засіданні комісії, яке відбулось 15.05.2019 року, мати дитини повідомила, що батько періодично бачиться з сином, вона не заперечує проти його участі у вихованні сина. Враховуючи викладене, комісія дійшла висновку, що на даний час підстави для його позбавлення батьківських прав відсутні, при цьому комісія рекомендувала Службі у справах дітей Білоцерківської міської ради, як третій особі у справі, повідомити Білоцерківському міськрайонному суду про результати розгляду скарги. 

На виконання ухвали суду від 15.07.2019 року про зобов`язання Служби у справах дітей надати суду висновок щодо розв`язання спору в порядку частини 5 статті 19 Сімейного кодексу України, начальником Служби у справах дітей направлено суду рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 29.01.2019 року, яким встановлено, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а позбавлення його батьківських прав є доцільним.

У судовому засіданні представник Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради пояснив, що на особистому прийомі він запропонував малолітній дитині ОСОБА_4 написати заяву щодо позбавлення його батька батьківських прав, а він її засвідчив, керуючись колишніми рекомендаціями обласного керівництва. Проте, відомості, зазначені у заяві дитини спростовуються, як вищевказаним листом Служби у справах дітей від 15.05.2019 року, у якому є посилання на протилежні пояснення матері, так і іншими матеріалами справи, у тому числі її показаннями у судовому засіданні. Крім того, діюче законодавство України не надає такій посадовій особі право пропонувати та відбирати від дитини будь-які письмові заяви. Стаття 171 Сімейного кодексу України передбачає лише право дитини бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто. Також дитина, яка може висловити свою думку має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав тощо.

На переконання суду, ситуації, коли висновки Комісії з питань захисту прав дитини при Виконавчому комітеті Білоцерківської міської ради суперечать висновкам Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, а останні не ґрунтуються на фактичних обставинах, можна було би запобігти у випадку неухильного виконання третьою особою приписів частини 5 статті 19 Сімейного кодексу України. Вказана норма матеріального права передбачає, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Тобто, висновок подається саме суду, а не будь-якій особі, та має стосуватися спору, який розв`язує суд, а не інший орган.

Такі приписи законодавства встановлені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, наприклад, шляхом повідомлення невірної адреси іншої сторони з метою отримання потрібного висновку, оскільки перед відкриттям провадження у справі суд встановлює зареєстроване місце проживання відповідача, у випадку відсутності таких відомостей робить оголошення про виклик до суду, відкладає розгляд справи, а у випадку неявки відповідача ухвалює заочне рішення. Саме таким чином реалізуються гарантовані законом основні засади (принципи) цивільного судочинства верховенство права, рівність усіх учасників процесу перед законом та судом, гласність, відкритість та змагальність сторін.

Втім, у справі що розглянута, висновок, оформлений рішенням Виконавчого комітету міської ради було ухвалено 29.01.2019 року та надано ОСОБА_1 ще до її звернення до суду, куди вона звернулася лише 01.03.2019 року. Суду же фактично було надано не висновок щодо розв`язання спору, що розглядається, а копію документу, раніше виданого за заявою громадянки, яка лише мала намір звернутися до суду, а провадження у справі ще відкрито не було. Тому суд зазначив, що такий висновок у даній справі складений з порушенням встановленого законом порядку.

Таким чином, з метою запобігання повторенню встановлених під час судового розгляду справи недоліків та порушень, постановлено окрему ухвалу про усунення порушення законодавства, яка розглянута та виконана.